Лучанин Костянтин Назаревич на позивний "Луцик" добровольцем розпочав службу в 36 окремій бригаді морської піхоти. Воював на Херсонщині, Донеччині, Харківщині та в Курській області. Військовослужбовцю 24 роки. Серед нагород має нагрудний знак "Золотий хрест" від Головнокомандувача ЗСУ.
Суспільному захисник розповів про бойовий шлях, спорт та свою родину, у якій воюють троє чоловіків, - інформує ВолиньUA.
Із шести років хлопець займався дзюдо. У спорт потрапив завдяки своєму другу-дзюдоїсту, прикордоннику Волинського загону Станіславу Гуленкову, який загинув у квітні 2023 року у віці 22 років на Донеччині.
Костянтин у дитинстві з друзями на тренуванні з дзюдо (ліворуч) та з нагородами (праворуч). Фото з особистого архіву Костянтина Назаревича
Під час повномасштабної війни Костянтин навчався на факультеті фізичної культури, спорту та здоров'я у Волинському національному університеті та здобув вищу освіту. Контракт на військову службу лучанин підписав 9 травня 2023 року.
З його слів, дочекався, поки мама поїде за кордон, після чого приєднався до ЗСУ. Після проходження
"Розказував мамі два роки, що я служу в тилу, а насправді — воював. Вона вже дізналася про мою безпосередню участь у бойових, коли я вже вернувся назад після поранення. Були під Донецьком 7 км. Двіжували ми там недовго: десь тиждень — і нас вивели", — говорить захисник.
Костянтин (ліворуч) під час виконання завдань у війську. Фото з особистого архіву Костянтина Назаревича
Після виконання бойових завдань поблизу села Водяне Покровського району Костянтина Назаревича з побратимами передислокували на Херсонський напрямок. Захисник брав участь у боях за село Кринки на лівому березі Дніпра. З його слів, армія РФ ставила "рекорди" зі скидання авіабомб — 70-80 кожного дня.
"За неї (спецоперація — ред.) мало що відомо, але там було дійсно пекло. Ми форсірували Дніпро спочатку з мінометом. Потім ми пливли по річці Конка, зрозуміло що там усе "пасеться", бо це єдина була дорога, і також був лише один евак. У нас там клубочок землі був малесенькій і все летіло туди", — говорить військовий.
Боєць розповів: аби ввести російських бійців в обману, під час радіоперемовин називали свій міномет "іграшкою", а боєкомплекти "горішками". На добу вистрілювали по 150 мін. Був нагороджений бригадною медаллю "За оборону плацдарму Кринки".
"Тоді я і за контракт пожалів, і в Бога повірив, і пожалів, що маму не слухав... Коли нас перекинули на правий берег, ми почали працювати. Наші командири побачили, що це успішно в нас виходить", — сказав військовослужбовець.
Медаль ОБрМП, яку вручили Костянтину. Суспільне Луцьк
Костянтин Назаревич служив на посаді командира відділення 82-го міномета. Після Херсонщини їхню штурмову бригаду "перекинули" в місто Вовчанськ на Харківщині для підкріплення.
Костянтин під час виконання завдань у війську. Фото з особистого архіву Костянтина Назаревича
За виконання бойових завдань лучанин отримав медаль "Хоробре Серце" від командира ОТУ "Харків" за професіоналізм і бездоганну вогневу роботу на Вовчанському напрямку.
Медаль "Хоробре серце". Суспільне Луцьк
"Так як ворог пішов і там було неймовірно жарко хлопцям, тому нас підкинули на допомогу їм. Там ми вели гарну роботу. Я там получив нагороду. Я відпрацював 2000 мін вистріляв і мене ніхто не знайшов", — зазначив воїн.
Костянтин (ліворуч) під час виконання завдань у війську. Фото з особистого архіву Костянтина Назаревича
Після Вовчанська штурмовиків 36 бригади передислокували на Курську область. Під час одного з завдань Костянтин Назаревич отримав контузію та осколкові поранення від FPV-дрона, котрий прилетів у кімнату будинку, де саме перебував боєць.
"Там в мене получалося все. Грубо кажучи — бігав з 82-м мінометом до Курської області. Виконували штурмові дії, закріплювались, а потім до нас підтягувалась уся бригада, до якої ми були прикомандировані. Нас відправляли далі штурмувати. Після поранення пройшов ВЛК: сказали, що я обмежено-придатний", — сказав захисник.
Костянтин (ліворуч) із побратимами під час виконання завдань у війську. Фото з особистого архіву Костянтина Назаревича
За бойові дії на Курському напрямку лучанин був відзначений почесним нагрудним знаком "Золотий Хрест" від Головнокомандувача ЗСУ. Ще одна державна нагорода Костянтина — нагрудний знак "Ветеран війни".
"Золотий хрест" Костянтина. Суспільне Луцьк
Після поранення Костянтин Назаревич продовжує служити на Волині — в роті охорони Волинського обласного ТЦК, зокрема бере участь у вшанування загиблих військовослужбовців.
Військовий Костянтин Назаревич. Суспільне Луцьк
"Військовослужбовці роти охорони залучаються на поховання. Вони виконують прям все: від самого моргу і до того коли опускають труну в могилу. Коли я розумію, що це міг бути я, прям важко", — додав захисник.
Читайте також: Генштаб ЗСУ спростував фейки про переведення військових ППО до піхоти
