Зловмисники телефонували мешканцям Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та країн ЄС, представлялися «юристами» та пропонували послуги з «chargeback» (повернення інвестицій) після взаємодії із фейковими онлайн-брокерами. У рекламних оголошеннях вони використовували гасла на кшталт: «Брокер не виплатив зароблені кошти? – Наша юридична компанія допоможе!». Такі повідомлення створювали у потерпілих ілюзію законного врегулювання проблем та надію на повернення грошей.
Про це повідомляє Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, - інформує ВолиньUA.
За попередніми даними, жертвами діяльності шахрайського call-центру стали понад 4,5 тисячі громадян, а сума завданих збитків сягає понад 186 мільйонів гривень.
Операцію з викриття провели слідчі Головного слідчого управління спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. Правоохоронці встановили структуру та механізм роботи злочинної організації, а також ідентифікували всіх її учасників — громадян України.
Для реалізації шахрайської схеми зловмисники застосовували розвинені інструменти соціальної інженерії: надсилали підроблені листи й документи, телефонували від імені «податкових» чи «судових» органів, використовували технологію Deepfake під час відеозв’язку, аби приховати свої справжні обличчя. Вони змушували жертв здійснювати повторні платежі під приводами нібито верифікації, сплати податків, судових зборів або комісій. Контакти потенційних клієнтів знаходили через таргетовану рекламу, а всі взаємодії фіксувалися у CRM-системі. Шахраї підтримували зв’язок із потерпілими протягом місяців і навіть років, входили у довіру та переконували їх продавати майно, брати кредити чи звертатися по допомогу до родичів.
Організація мала чітку ієрархію. На вершині перебували інвестори, які формували фінансові плани та контролювали діяльність. Їхнім представником був так званий «хед», який координував процеси. Під його керівництвом працювали тім-лідери, відповідальні за навчання агентів, створення сценаріїв обману та виготовлення підроблених документів. Шифт-менеджер вів CRM та статистику, фінансист керував криптогаманцями й прибутками, а трафік-менеджери займалися рекламою. Безпосередньо контактували з жертвами агенти, які виманювали кошти.
Злочинні гроші інвестори витрачали на придбання елітної нерухомості в центрі столиці, земельні ділянки в передмісті Києва та автівки преміум-класу, де вартість лише однієї сягала 100 000 доларів.
Під час обшуків правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, резервні копії CRM, робочі інструкції, переписку в месенджерах, записи про криптогаманці та банківські картки. Це дозволило детально відтворити механізм шахрайства та зафіксувати ролі кожного з учасників.
У межах кримінального провадження задокументовано та повідомлено про підозру дев’ятьом особам: двом організаторам, одному співорганізатору та шістьом виконавцям. Їм інкриміновано створення та участь у злочинній організації (ст. 255 КК України) та шахрайство (ст. 190 КК України). Санкції статей передбачають до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів підозрюваним і встановлення можливих нових фігурантів. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора. Заходи з викриття проводилися у співпраці з Департаментом протидії кіберзлочинності Республіки Казахстан.
Поліція закликає громадян бути обачними: справжні юристи чи фінансові установи ніколи не вимагають попередніх «верифікаційних» платежів, комісій або переказів на приватні криптогаманці. У разі отримання подібних дзвінків телефонуйте за номером 102.
Читайте також: На сході України викрили "благодійний фонд", учасники якого розкрадали пожертви на ЗСУ
