Остаточне рішення було прийнято 30 січня 2024 року - в День народження Олександра Магурчака. Він і його брат Ігор заявили рідним, що йдуть добровольцями захищати Україну від московитських загарбників. Серце батька Василя Петровича, істинного українця-патріота з його далеких юнацьких літ, наповнилося хвилею гордості за своїх синів. У дружин – Олександрової Марії, медички екстреної допомоги, та Ігоревої Оксани, вчительки музичного мистецтва, одностайного гарячого схвалення не було, як і в Більшості жіночого представництва родин. Та брати зуміли переконати дружин, що так має бути.
У рекрутинговому центрі Івано-Франківська врахували прохання Олександра й Ігоря Магурчаків - не розлучили близнюків, а направили обох в одне відділення 102-ої бригади територіальної оборони імені Дмитра Вітовського - відомого українського громадського військового та політичного діяча, першого військового міністра ЗУНР. Із інформації спеціаліста відділу проектного мененджменту і цифровізації Горохівської міської ради Юрія Ковальчука, який дружить із Олександром Магурчаком, постійно при його військовій можливості спілкується з ним, знав, що брати-горохівчани служать кулеметниками кулеметного відділення зенітної батареї, разом зі своїми побратимами мужньо воюють із ворогом.
Коли ж нещодавно Олександр побував у заслуженій на війні короткотерміновій відпустці, зустрічався з колегами-депутатами Горохівської міської ради, друзями, випала можливість і нам поспілкуватися з ним, довідатися більше особисто від нього про незламність сили духу його однополчан, фронтову дружбу.
Позивний у нього "Волинь" - від назви краю, органічна частина якого й Горохівщина. Є і в Луцьку рекрутинговий центр, є волинські військові формування. Чому ж обрано віддалений Івано-Франківськ?
- У 102-ій бригаді служить чимало моїх однопартійців по "Свободі". З багатьма воїнами подружив ще тоді, коли волонтерив. Саме тому поїхали з Ігорем у рекрутинговий центр Івано-Франківська. І не шкодуємо, що так склалася наша воїнська доля... У нашій мінометній батареї досвідчений і дуже хороший командир Богдан Гук, який воює із ворогом із 2014 року. На "нуль" їздимо з Ігорем не разом, а почергово на десять днів.
- Олександре, герої звитяги Січових стрільців, перший військовий міністр ЗУНР Дмитро Вітовський, ім'я якого носить 102-а бригада, ще в двадцятих роках минулого століття не раз заявляв: "Буде армія - буде держава!".
- Лідери багатьох країн однозначно твердять, що Збройні Сили України - героїчні й найкращі в світі, що вони боронять від путінської орди загарбників не тільки нашу державу, але й Європу.
Як рядовий воїн можу казати лише про наш військовий підрозділ. Цьогоріч у серпні наша зенітна батарея за кількістю збитих ворожих цілей ввійшла в п'ятірку найкращих і найрезультативніших на фронті. Є в ній Герої, на яких рівняються всі. Приміром громадянин Польщі українського походження Кевін Чорненький, який воює з ворогом із 2022 року, нагороджений "Золотим Хрестом за те, що автоматом збив рашистську ракету. У всіх нас, воїнів, одна мотивація - незалежність і свобода України!".
При зустрічі в редакції Горохівського вісника" Олександр Магурчак розповів, що чималу матеріально-технічну допомогу надають їхньому військовому підрозділу Горохівська та Боратинська територіальної громади Луцького району, а також депутатська фракція ПП "Свобода" у Волинській обласній раді, яку очолює Анатолій Вітів. Він передав через Олександра Магурчака для батареї два потужних дрони.
За вищою освітою брати Магурчаки - фахівці фізичної реабілітації та спорту. Робота на війні - так висловлюються військовослужбовці - важка, виснажлива й небезпечна. І коли випадає година - друга, Олександр, Ігор та їхні бойові побратими не забувають про фізичні вправи. Вони, як мовив Олександр, допомагають підтримувати хороший фізичний стан, чіткість мислення, зміцнюють непохитну віру в те, що все буде Україна.
Олег ДІДИК
Джерело: газета Горохівський Вісник
