Пройшло сто днів, як Луцьку гімназію №3 очолює новий директор – Володимир Пшибельський. Сучасний, амбітний, енергійний та цілеспрямований. А ще відкритий до діалогу та налаштований на якісну конструктивну комунікацію з педагогічним колективом і батьками. У розмові Володимир ділиться враженнями від нового місця роботи, говорить про здобутки та труднощі, а також розповідає чим живе школа.
- Володимире Володимировичу, 24 січня вас офіційно представили педагогічній спільноті як директора гімназії. Чим запам'ятався цей день?
- Це був день, дуже насичений подіями та емоціями. Спочатку було представлення і неформальне спілкування з колективом гімназії. Я коротко розповів про свій професійний шлях та окреслив власне бачення розвитку закладу. Після цього поїхав на семінар директорів закладів освіти. Це була чудова нагода познайомитися і поспілкуватися з колегами, багатьох з яких я вже знав. Вони – досвідчені професіонали своєї справи, які є освітянською елітою нашої громади. У мене була хороша можливість послухати про їх роботу, почерпнути від них нових знань та практичних навичок. Цей день переконав мене, що я перебуваю на правильному шляху.
Старт моєї освітянської кар'єри припав на позашкілля. 12 років я пропрацював в обласному закладі позашкільної освіти Волинський обласний еколого-натуралістичний центр. Починав свій шлях з низів, з посади лаборанта. Потім був керівником гуртків, вчителем, методистом. А згодом став заступником директора. Також маю досвід роботи у сфері вищої освіти. З 2015 року працюю старшим викладачем у Академії рекреаційних технологій і права. А із 2023 року є молодшим науковим співробітником у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.
- Чим відрізняється робота у позашкільній освіті від роботи у школі?
- Робота в позашкільній освіті має свою особливу специфіку. Насамперед вона ґрунтується на добровільному виборі дитини: сюди приходять ті, хто дійсно зацікавлений у певному напрямі – науково-технічному, туристсько-краєзнавчому, дослідницькому чи еколого-натуралістичному. Це діти, яких не потрібно зацікавлювати – вони вже мотивовані. У шкільній же освіті педагог частіше має шукати підходи, щоб викликати в учня інтерес до предмета і сформувати внутрішню мотивацію до навчання.
Позашкільна освіта дає більше простору для творчості та гнучкості. Тут немає суворих рамок навчального плану. Заняття можуть відбуватися в різних форматах і локаціях. Форми роботи — різноманітні й адаптовані до потреб і інтересів дітей. Натомість шкільна освіта орієнтована на реалізацію державних стандартів, має чітко визначену структуру освітнього процесу і систему контролю знань.
- Ви очолили гімназію, коли стан української освіти викликає значне занепокоєння. Складається враження, що влада не усвідомлює важливості освіти як фундаменту для збереження і розвитку української нації. Що вас, як освітянина, депутата Луцької міськради від фракції ВО «Свобода» турбує найбільше?
- Найгірше те, що я не бачу системної державної політики у галузі освіти. Натомість є багато хаосу, авантюризму і часто незрозумілих реформ заради реформ. Освіта має виховувати українця, громадянина, патріота. На жаль, освіта у нас завжди фінансується за залишковим принципом. Низькі зарплати провокують відтік кадрів. До освітнього процесу важко залучити молодих, креативних та фахових педагогів. Бо після університету вчитель отримує фактично мінімальну зарплату. Але від нього вимагається дуже багато. Повільно оновлюється матеріально-технічна база. Частково ситуацію рятує підтримка з боку місцевої влади. Але ми маємо розуміти: не всі громади достатньо заможні, щоб дофінансовувати галузь освіти. І без урядової підтримки не обійтися. Поки на державному рівні не буде усвідомлена цінність освіти як базової речі для побудови сучасної національної держави, доти у нас будуть великі проблеми і нависатиме загроза над існуванням української нації.
- Що вдалося зробити за 100 днів?
– Сто днів – це надто короткий, але достатній часовий проміжок, щоб показати певні результати. Одна з найбільших проблем, яка давно потребувала вирішення – дах гімназії. Радий повідомити, що Луцька міська рада прислухалася до наших прохань і виділила 2,2 млн гривень на ремонтні роботи. Також виконком міськради підтримав проєкт рішення, в якому гімназія №3 буде одним із учасників програми встановлення сонячних панелей. Це дозволить в майбутньому зменшити витрати на енергоносії, зекономити бюджетні кошти та спрямувати їх на поліпшення матеріально-технічної бази.
Розпочато перші кроки з модернізації їдальні: придбано нову лінію роздачі. Налагоджена співпраця з меценатами. Завдяки депутату Луцької міськради Роману Бондаруку бібліотечний фонд гімназії поповнився новими книгами на суму 50 тисяч гривень. Сподіваюся, це лише початок. Також після тривалої відсутності відновлено зовнішнє освітлення.
У рамках співпраці Волинська обласна Мала академія наук безкоштовно відкриє на базі нашої гімназії гурток роботехніки та надасть відповідне обладнання. Кабінет робототехніки запрацює з наступного навчального року. Укладено договір про співпрацю з громадською організацією Арт-студія «П'ятерня», яку заснувала та очолює відома художниця Тетяна Мялковська. Завдяки цій співпраці ми зможемо оздоровлювати дітей з особливими освітніми потребами на безоплатній основі.
Домовилися про партнерство з громадською організацією «Транскордонні ініціативи». З нею реалізовуємо проєкт Школа юного лідера за кошти японського мецената. У її рамках діти на безкоштовній основі навчаються, розвиваються, відвідують видатні місця в Україні, а згодом зможуть побувати за кордоном.
Уклали угоду з Книгарнею «Є». Для популяризації читання серед учнів проводитимуться зустрічі з українськими письменниками. А їх книги, завдяки допомозі меценатів, поповнять фонди шкільної бібліотеки. Крім того, є домовленості зі спонсорами щодо перетворення старої бібліотеки у новий сучасний багатофункціональний інформаційно-методичний хаб.
Створено електронну базу участі педагогів у фахових конкурсах, а також досягнень учнів в олімпіадах, конкурсах і заходах із зазначенням результатів. Ці показники враховуватимуться під час атестації, преміювання, визначення щорічної винагороди.
- Але напевно є й проблеми, які потребують вирішення?
- Звичайно, вони існують. І їх, відверто кажучи, немало. Почнімо з того, що будівля школи побудована на грунтах, які схильні до підтоплень. Це ускладнює її експлуатацію. Потребує серйозного ремонту актовий зал. Необхідно модернізувати санвузли. Через поганий стан даху третій поверх школи час від часу зазнавав підтоплень. Ремонт там не робився ще з 1986 року. На все це потрібні серйозні кошти. Сподіваюся, спільними зусиллями Луцької міськради та меценатів їх вдасться поступово вирішувати.
- Якою бачите роль батьківського самоврядування у школі?
- Для того, щоб освітній заклад був успішним, має існувати збалансована взаємодія у трикутнику: вчителі, діти та батьки. Якщо руйнується зв’язок у його межах, заклад перестає бути успішним. Тому моїм завданням є сформувати активну батьківську спільноту, яка буде цікавитися внутрішнім життям гімназії. Це стосується як навчання, так і розвитку школи. А також залучення зовнішніх ресурсів.
На третій тиждень моєї роботи я зібрав голів батьківських комітетів. Розповів про стратегію і куди має рухатися заклад. Задекларував відкритість, щирість, готовність спільно обговорювати важливі питання та досягати намічених цілей. Мій кабінет завжди відкритий до спілкування. Якісна комунікація та взаємоповага між педагогами та батьками – це фундамент освітніх досягнень дітей.
- Яка подія за сто днів роботи вам запам’яталася найбільше?
- Насправді було кілька подій, які викликали незабутні враження. Одна з них – організація благодійного шкільного ярмарку, до якого долучилися діти, батьки, педагоги. Ми змогли придбати за зібрані кошти деталі для виготовлення чотирьох дронів для військових. Безпілотники були зібрані депутатом Волинської облради від фракції ВО «Свобода», волонтером Сергієм Кудрявцевим.
Наприкінці березня відбулася ще одна яскрава подія – педагогічна рада, яка проходила у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. Символічно, що місцем проведення став простір, наповнений ідеями, сенсами та творчістю — адже саме про духовне зростання, національно-патріотичне виховання і професійний розвиток педагогів йшлося під час заходу.
Також для батьків першокласників було організовано День відкритих дверей. До цієї події була залучена вся школа. Проводилися яскраві майстер-класи, цікаві заходи. Нашою метою було продемонструвати, що гімназія чекає першокласників і готова повести їх стежиною знань до пізнання цього світу.
А 17 квітня на території Луцької гімназії №3 було закладено дубову алею в межах акції «Шевченко єднає Україну». Посадити дуб — це більше, ніж створити зелену зону. Це — виховати в дітях відповідальність за майбутнє, прищепити екологічну компетентність та глибоке розуміння взаємозв’язку людини і природи.
- Які базові принципи сповідуєте у роботі?
- Відкритість, щирість, вміння налагодити взаємну конструктивну та ефективну комунікацію між дітьми, батьками і вчителями. Директор не має бути кабінетним чиновником. Ця посада передбачає інтеграцію у всі напрямки роботи освітнього закладу.
Спілкувався Петро Герасименко
