Під час п'ятого пленарного засідання наукової конференції «Волинь’43: міфи та реальність» у Луцьку виступила представниця Литви - доктор гуманістичних наук, науковий працівник Інституту історії Литви з Вільнюса Віталія Стравіскєне.Про це 26 травня 2018 року повідомляє власкор
«Волинь.UA».
Виступ гості з Литви у Луцьку виявився чи не найочікуванішим.
Віталія Стравіскєне виступила з доповіддю з проблематики
«Від напруженості до конфлікту: литовсько-польські відносини на Віленщині у 1939-1945 рр.».
Зі слів науковця з Литви, ситуація з підпіллям на Віленщині наприкінці 30-х - на початку 40-х років минулого століття була дуже подібною до тієї, яка розгорталася на Волині. У часі Другої Світової війни там теж сформувалися різні партизанські загони. Але якщо литовські загони самооборони боронили на власній землі свої етнічні села й родини, то росіяни з поляками розглядали ці землі виключно як плацдарм для входження цих територій у свої національно-державні формування. Іншими словами, ні поляки, ні росіяни, ні німці не розглядали ці території як землі Литовської держави.

У литовців і поляків, як наголосила гостя з Вільнюса, було також різне розуміння того, хто є основним ворогом їхньої нації. Литовці Віленщини основним ворогом вважали Росію, тоді як поляки Віленщини - Німеччину. Це різне розуміння політичних цілей боротьби призводило до неодноразових спроб використати литовську партизанку у боротьбі з тим чи іншим ворогом.

Розуміння іншості цілей боротьби призвело спершу до напруженості у стосунках між поляками та литовцями, а згодом і до відкритого конфлікту. Як і на Волині, це нерідко виливалось у трагедії цілих етнічних поселень. Прикладом можуть слугувати збройні напади на села Гліншчишки та Дубінки. Їх причини - ті ж самі, що й Волинської трагедії, - підкреслила науковець із Литви.

Присутній на конференції перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик подякував Віталії Стравіскєне за візит на Волинь і участь у конференції, вручив їй квіти. Він також висловив сподівання, що цей візит не буде останнім, а співпраця волинян із литовцями стане ще системнішою і продуктивнішою.
Читати також: На наукову конференцію до Луцька прибуває доктор наук із Вільнюса Віталія СтравіскєнеЧитати також: На наукову конференцію «Волинь’43: міфи та реальність» до Луцька польські науковці не приїхали