Грецькі танкерні компанії, які перевозили третину російської нафти, масово відмовляються від співпраці через нові санкції США та ЄС проти "Роснафти" і "Лукойлу". Через це транспортування Urals подорожчало до $10 млн за рейс, а росія дедалі більше змушена покладатися на ризикований "тіньовий флот".
Про це повідомляють росЗМІ, пише OBOZ.UA, - інформує ВолиньUA.
За даними Інституту Брукінгса, у 2024–2025 роках грецькі судновласники щомісяця транспортували від 10 до 20 мільйонів барелів російської нафти.
Проте наприкінці жовтня їхня участь у таких перевезеннях скоротилася до мінімуму. Основна причина – посилення санкційного тиску з боку США та ЄС, який зробив співпрацю з російськими компаніями ризикованою як фінансово, так і юридично.
Тепер основну частину транспортування взяв на себе так званий "тіньовий флот" – мережа танкерів із прихованими власниками, які часто змінюють прапори й маршрути, щоб уникнути санкцій. Однак навіть цей сектор відчуває серйозний тиск: фрахтові ставки різко зросли, оскільки ризики для перевізників зросли разом із обмеженнями.
Так, за інформацією Reuters, доставка однієї партії Urals із Приморська або Усть-Луги до Індії тепер коштує понад $8 мільйонів, тоді як на початку місяця ціна була близько $7 млн. Окремі компанії вже підняли вартість перевезення до $10 млн за рейс. Зазначається, що це значно скорочує прибутковість експорту для Москви, яка й без того змушена продавати нафту з великими знижками через санкції та цінову стелю.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп підписав указ про блокувальні санкції проти "Роснафти" та "Лукойлу" – двох найбільших нафтових компаній росії, що забезпечують половину видобутку в країні та приблизно кожен другий барель експорту. Одночасно Євросоюз ухвалив 19-й пакет санкцій, додавши до "чорного списку" ще 117 танкерів "тіньового флоту". Загальна кількість таких суден, за даними ЄС, тепер становить 558 одиниць.
За оцінками аналітиків фінського центру CREA, приблизно половина всього обсягу російської нафти нині перевозиться "тіньовим флотом", решта – суднами, що належать компаніям із країн "Великої сімки" або застраховані на Заході. Грецькі судновласники раніше активно працювали з росією, якщо дотримувався принцип цінової стелі ($47,6 за барель), але нові санкції фактично унеможливили такі операції.
Експерт з енергетики Інституту енергетичної політики Олексій Громов пояснює, що основна проблема тепер у розрахунках у доларах США, через санкції "Роснафта" і "Лукойл" не можуть використовувати американську валюту.
"Основний удар припадає на Індію, адже з Китаєм торгівля давно ведеться у національних валютах – юанях і рублях. А от з Індією ми так і не змогли домовитися про прийнятні умови: нас не влаштовують розрахунки в рупіях, тому досі користуємося доларами та дирхамами ОАЕ", – пояснив Громов.
Він також нагадав, що під аналогічні санкції раніше потрапили "Газпромнафта" та "Сургутнафтогаз", і тепер ці компанії фактично переорієнтували експорт на Китай, де російська нафта продається з великими знижками. З огляду на обмеження, росія може втратити до третини обсягів експорту у найближчі місяці, якщо не знайде альтернативних перевізників або способів обійти санкції. Експерти прогнозують подальше зростання транспортних витрат і зниження валютних надходжень до російського бюджету.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлі морської російської нафти через ризик санкцій після обмежень США проти "Роснефти" та "Лукойлу". Через це Москва втрачає частину доходів від експорту, а світові ціни на нафту можуть зрости через пошук альтернативних поставок з Близького Сходу, Африки та Латинської Америки.
Читайте також: путін почав боятися держперевороту на тлі економічної кризи, - The Telegraph
