Волинська археологічна експедиція ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» горда представити один із результатів масштабних рятівних археологічних досліджень, проведених у 2025 році в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира на Волині.
Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив директор Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку Віктор Баюк, - інформує ВолиньUA.
Окрім великого різноманіття археологічних знахідок, про які повідомляли раніше, у сховку археологічного об’єкту № CLXXXVII (187) було виявлено непересічний скарб.
«Скарб купця» складається із 573 цілих давньоруських скляних браслетів, масивного хреста-енколпіона (облачення священника високого рангу), 9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків, 18 ромбічних пряжок, оформлених псевдозерню, 5 срібних скроневих кілець, свинцевої накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола, щиткового срібного перстня, бронзового кистеня, пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та ряду інших речей та їх фрагментів.
Знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави. Комплекс із Володимира складається із 573 цілих браслетів, розділених на 109 типів, що різняться формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті у різних відтінках) та розміром діаметру (від 4,0 до 5,9 см.). Наявні серії із однакових виробів від 5 до 31 екземплярів, окремі екземпляри зустрічаються в одиничних зразках або в кількості від 2 до 5.
У дописі інформують лише про виявлені цілими браслети, реконструкція великої кількості знайдених тут же фрагментів має ще значно доповнити колекцію.
Виходячи із наповнення «Скарб купця» можна визначити як речовий. Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни. Стосовно обставин сховку то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року. Ці події так змальовує запис Галицько-Волинського літопису: «І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа».
Результати досліджень мають виняткове наукове та суспільне значення. Вперше виявлено такий чисельний комплекс браслетів, що хоч і були широко поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу як жіночі прикраси однак в цілих формах зустрічались лише як виключення в одиничних зразках. Вперше ми можемо проаналізувати таку категорію знахідок комплексно, на широкій джерельній базі виявленого скарбу.
Матеріали з цих робіт після наукового опрацювання будуть передані до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для створення експозиції як і всі попередні знахідки з княжої столиці, цілком імовірне також подальше експонування у музейних закладах Національного рівня.
Дослідницькі роботи як необхідний та законодавчо визначений етап перед забудовою археологічно цінних території проводились Волинською археологічною експедицією ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України»» Інституту археології Національної академії наук України спільно із Волинським Національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» та ВГО «Спілка археологів України» на замовлення ТоВ «Володимир Сіті».
Читайте також: Що відбувається у Ковелі після російської атаки (ВІДЕО)
На зображеннях нижче: символіка Волинської археологічної експедиції, історичне районування міста Володимира (опрацювання С.Терського на основі досліджень О.Цинкаловського), ілюстрація із Оксфордської ілюстрованої енциклопедії «Взяття Києва монголами 1240 року», Об’єкт № 187 де було знайдено «Скарб купця», польові фото розчистки скарбу, Колектив експедиції зі скарбом та сам «Скарб купця».
