– Ніч, дощ, вітер і туман – найкращі друзі сапера. Не найприємніші, але з ними значно спокійніше. Особливо коли доводиться працювати на передньому краї, під постійною загрозою атаки ворожих дронів. Що таке бути між двома вогнями, Князівський воїн Олег знає на власному досвіді. Нерідко ворожі обстріли переривали мінування, тоді доводилося залягати під прикриттям вогню побратимів.
Про це пишуть у 14 омбр, - інформує ВолиньUA.
Один із таких днів воїн запам’ятав на все життя. Група Князівських саперів поверталася з чергового бойового завдання. Раптом пролунав вибух. Олег відчув різкий біль: уламок ворожого боєприпасу пошкодив ногу. Над головою лунав гул пропелерів ворожого «бомбера». За мить новий вибух – поранення дістав ще один побратим. На щастя, усі вижили: ворожі скиди виявилися неточними.
У найважчі моменти Олег згадує найдорожчих – дружину Іванну, та двох донечок – Владиславу та Анну, які лишилися на рідній Волині. Побачити їх – рідкісна радість, але під час обстрілів їхні образи постають перед очима не менш чітко.
За роки розлуки з рідними Князівська бригада стала для Олега другою родиною. Він воював тут ще за часів АТО, але нинішня війна зовсім інша.
Сьогодні ефективність роботи саперів значно вища. Наземні роботизовані комплекси працюють на найбільш небезпечних ділянках, а міни західного виробництва забезпечують кращий результат.
За роки служби в Князівській бригаді Олег опанував новітні технології в інженерній справі. Ні, це точно не його захоплення, але для своєї справи воїн не шкодує ні сил, ні часу. Усе – заради того дня, коли зможе повернутися до цивільного життя. Щоб жити, працювати, втілювати мрії та щосили обіймати тих, хто подумки був поруч у найважчі моменти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Луцьку американець із техаським гумором збирає кошти для ЗСУ
