Ветеран - це оголений нерв української нації.
Про це під час виступу на сесії обласної ради заявив депутат фракції ВО "Свобода", військовослужбовець ЗСУ Олександр Пирожик, - інформує ВолиньUA.
У виступі від імені фракції Олександр Пирожик акцентував увагу на тому, якою має бути ветеранська політика.
"Ветеранська політика в нас – уже необхідність. За майже 12 років Великої війни Україна стала світовою Нацією ветеранів. У Єдиному реєстрі ветеранів – близько півтора мільйона українців. На Волині – близько 50 тисяч.
Але ветеранська політика – не лише вони. Це – й питання пам’яті та належного вшанування загиблих, пошуку і юридичного оформлення зниклих безвісти, долі тих, хто пройшов через рашистський полон. Це й підтримка членів їх сімей, тобто живих людей. А таких уже – понад 4 з половиною мільйони!
Більше 12 % населення України до початку повномасштабного вторгнення. Причому – погодьтеся, найбільш свідомої, активної, прогресивної його частини. І вони мають бути у центрі нашої уваги та поваги. Це – перше.
Друге: те, до чого не можна зводити ветеранської політики. Це – не перелік пільг і привілеїв, не споживацтво. Свідомий ветеран – це той, хто показує приклад. В усьому, що в його силах і можливостях. Людина, яка прагне бути пасіонарієм, лідером громадської думки. Це – не відвідувач установ соцзахисту чи ветеранських хабів, а активний агент розвитку своєї громади, області, держави.
Третє. Подолання стереотипів. Ветерани – не втрачені для суспільства люди, а його набуток. Ті, хто пройшов неодноразову переоцінку цінностей. Як кажуть науковці: той, хто зцілився від ПТСР не лише фізично, а й ментально, – повертається в цивільне життя з феноменом посттравматичного зростання.
Це – досвід позитивних змін, що відбуваються з людиною внаслідок зіткнення з кризовими ситуаціями і звільнення від їх наслідків. І цей досвід трансформує життєвий світ особистості до ліпших світоглядних змін та ціннісних орієнтацій.
Хотів би, щоб саме так цивільні сприймали ветерана: не як побитого війною, а як збагаченого бойовим досвідом.
Четверте. Ветеранська політика – не лише ті, хто повернувся. Свідомий ветеран – той, хто розуміє, що інші побратими – досі на фронті, їх потреби – першочергові, а волонтерство для них – щоденне.
Хлопці з фронту запитують: а ті, хто звільнився, не забули, що ми ще воюємо? Свідомий ветеран не стане вимагати собі благ, коли їх так само потребують ті, хто продовжує захищати Батьківщину. Бо він – насамперед ідейна людина, яка цінності ставить вище матеріальних благ!
П’яте. Не діліть нас на «нормальних» і «не зовсім», лояльних до влади й опозиційних. Ветеран – це оголений нерв Нації, що має гранично критичне мислення. Він думає, як врятувати Державу, але також і як вдосконалити її владні інституції.
Щодо ветеранських об’єднань. Кожен шукає, де комфортно. Але, на нашу думку, гуртуватися маємо не під якусь персону і не просто заради здобуття собі певних вигод. Дієвим буде лише об’єднання на світоглядних, ідеологічних засадах. Для нас, націоналістів, – за бандерівським принципом «Свій – до свого – по своє».
Шосте. Ветеранська політика – це стратегія. Комплекс питань національної свідомості, ідентичності, освіти та національно-патріотичного виховання (а цей напрямок при діючому міністрі освіти практично провалений). Зрештою – це питання нашої національної безпеки. Ветерани мають бути найпершими учасниками навчально-виховних процесів у всіх закладах освіти. І не тільки – на уроках захисту України.
Аналогічно – щодо діяльності закладів культури. Перефразовуючи Черчілля, якщо не будемо займатися культурою, то заради чого тоді воюємо? Це – сьоме.
Восьме: Ветерани – це практики, які мають безцінний досвід, здобутий без вчених звань. Нація винахідників, які щодня вдосконалюють зброю, амуніцію, техніку, – і при цьому апробують свої новації вже і зараз.
Але, щоб іти в науку, їм треба вертатися з війни, закінчувати аспірантуру. Втрачаючи час, ініціативу, перспективу, бо їх розробки використають інші, у т.ч. інші країни. Та й вступ до аспірантури – досі для декого був радше способом ухилитися від мобілізації, аніж рухати вітчизняну науку.
Треба дати можливість ветеранам ставати здобувачами наукових ступенів. Хай творять нову наукову, науково-технічну, інноваційну еліти. Відповідні зміни до законів ми вже напрацьовуємо.
Це – лише окремі аспекти. Їх надто багато для 5 хвилин. Залучення ветеранів до Центрів національного спротиву, вишкольних таборів, запровадження у вузах курсів БЗВП – окремі теми. Це – дев’яте та десяте. Цим теж займаємося.
Головне ж для нас, аби саме ветерани ставали рушіями суспільного прогресу та лідерами своїх громад. Ті, хто потом і кров’ю захищав країну в найважчі часи, повинні мати першочергове право творити наше майбутнє", - зазначив у виступі Олександр Пирожик.
Читайте також: Тільки тут, на своїй землі, ми можемо бути господарями. Більше ніде, - військовий з Волині
